«Ювілейний» продали, а підприємців, як завжди, «кинули»

10 травня 2006

Вже всім мешканцям Олександрії відомо, що будівля ринку «Ювілейний» була продана майже за 6 мільйонів гривень підприємству «Строй-Маркет» . Як всі раділи, особливо колишній міський голова, з того, що місто отримало такі великі гроші, адже у фонд розвитку місцевого бюджету поступило від продажу, здається, понад мільйон гривень. Раділи, що нарешті зможуть закінчити газифікацію, пригадується, що і підприємцям, які працюють в Ювілейному, обіцяли зберегти робочі місця, навіть було створено робочу групу з цього питання і призначено її керівника. Але не все так добре робиться, як говориться.

Сьогодні, 10 травня, ми отримали інформацію від підприємців ринку, що до Ювілейного під’їхали працівники КП «Центральний ринок» і брутально виганяють продавців з приміщення, вивозять майно підприємців.

Негайно вирушивши на місце події, я все побачив на власні очі. Перед Ювілейним стояв трактор з причепом, куди кремезні чолов’яги вантажили столи, дивани та інше майно. А підприємці, виявляється, кинуті напризволяще, незважаючи на всі обіцянки влади.

Щоб пояснити ситуацію, я звернувся до підприємців, що працюють на Ювілейному.
Говорить Валентина Петрівна Балабуха:

«...Ми просимо, щоб ви оголосили оту всю несправедливість, яка твориться у нас в Ювілейному. Виганяють людей, незаконно виганяють. У мене особисто до 31 грудня 2006 року договір. В газеті «Олександрійські відомості» правильно написано, що Цапюк нам обіцяв і мільйон, я відразу сказала, що це він «відмазався», це у них так, у бандитів, називається. Місця нам обіцяв, але нікому нічого не дає. От ви, живий свідок, як вони тягнуть все, вивозять. Це можна таке творити? Це срамота! Ходили ми до Скічка, 3-го числа, Комлік ходила зі мною, ходили багато дівчат, а він сказав, що буде займатися підприємствами, а ми йому непотрібні. Ми просимо, щоб передали по «Маяку», тому що припинили ходити наші покупці. Вони по усьому місту написали, що Ювілейний не працює. Але Ювілейний працює і буде працювати, і нехай вони не ставлять нас на коліна, ми ні перед ким не будемо падати. Ми собі знайшли робоче місце, вони нам його дали, а тепер, вибачте, комусь треба, і його забирають. Такого не буде! Офіціально ніхто нас не попереджав, тільки бумажки вішають...» (кінець прямої мови).

Валентина Петрівна показала мені малюсінькій папірець, який, за її словами, 25 квітня було приклеєно на вхідних дверях Ювілейного. На ньому було надруковано наступне:

«Увага! З 15.05.2006 в приміщені починається ремонт. (а в якому приміщенні, не зазначено). Далі: «В зв’язку з чим, 15.05.2006 допуск в приміщення припиняється. Просимо до вказаного терміну звільнити приміщення. Підпис:ТОВ «Строй-Маркет».

Тобто оце і все «офіційне» попередження. Навіть, якби це і вважалося офіційним попередженням, продовжила Валентина Балабуха, (хоча такий папірець зможе надрукувати на комп’ютері кожна дитина), то навіть в такому випадку, по закону ще два місяці підприємці можуть тут працювати.
А сьогодні їх просто виганяють з робочих місць. Вивозять столи та інше майно. Причому робили це в грубій і брутальній формі. В деяких підприємців навіть товар поскидали просто на підлогу.

Як розповіли далі інші працівники Ювілейного, з-за такої поведінки влади, вони вже втрачають постійних покупців, які звикли ходити скуплятись до Ювілейного.

«...у нас упала торгівля взагалі давним давно, тому що люди приходять і кажуть: «ви не працюєте...». Паралізували повністю площу Кірова. Уявляєте, пенсіонери приходять, втомлені, з паличками...Кажуть, що не уявляють, як вони тут будуть жити без Ювілейного. Адже, щоб купити 100 грам масла, чи пів кіла овочів, вони не будуть ходити на Центральний ринок. Спілкувались ми також і з новими хазяїнами з ТОВ «Строй-Маркет», вони кажуть, що це ваша міська влада повинна забезпечити робочими місцями. Але владі ми непотрібні...» (кінець прямої мови).

Як з’ясувалося, сьогодні 10 травня 2006 р. в Кіровограді відбувається засідання суду за позовом підприємців Ювілейного, в якому вони вимагають збереження робочих місць та виплати компенсації за втрачене майно. Будемо сподіватися, що суд вирішить справу по справедливості, і близько двох сотень підприємців, у кожного ж є сім’ї і діти, не залишаться напризволяще.

Олег Ольжич